Pro-life Україна

Діти, яких могло не бути

Дітина, якої могло не бути

Андрійко

Мене звуть Оля, мені 22 роки. І сьогодні я – мама! Але адже рік тому я й гадки не мала, що в моєму житті буде такий поворот – сім’я, дитина…

У житті у мене не все було гладко. Батьки часто обурювалися: «Коли ти станеш самостійною, як будеш себе забезпечувати?» У школі я вчилася абияк. В училище пішла тільки тому, що подруга вмовила: «Перукарі завжди потрібні».

Училище закінчила, але влаштуватися за фахом виявилося не так просто. Та я й не дуже засмутилася. Адже все думки мої були про Ваню. З ним у мене були мої перші серйозні стосунки, плани на весілля…

Але раптом Ваня зник, не дзвонив…

Хоча говорив: «Днів на десять поїду рідних провідати…»

А вже два тижні пройшло. «Все! Кинув!» — постійно крутилося в моїй голові, а тут ще живіт болить, нудить вранц … «Вагітна??? – Ні! Тільки не це…» А тут ще сусідка, тітка Валя, вихователька, зустріла мене у дворі і каже:«Оля, йди до мене на літо помічником вихователя. Сподобається, може і на постійне місце оформлять… працювати ж треб ». – «А що, і піду, мені завжди з дітьми возитися подобалося, при справі буду». Недовго подумала я і пішла комісію проходити… І тут гінеколог: «Вагітність, 7 тижнів…» Я-то відразу і не зрозуміла, що вона про мене… сіла на стілець, і все як у тумані: вагітність, Ваня, робота… Що робити??? 

Загалом, думки різні були. І про аборт думала… Коли я з психологом розмовляла, багато усвідомила, зрозуміла, що якось безцільно жила, нерозумно.

А зараз все мало значення! Але найголовніше – я як уявила, що у мене донечка буде, так радісно стало і якось само собою багато вирішилося: Ваня через два дні приїхав, з букетом троянд, З КІЛЬЦЕМ… Тьотя Валя сказала: «Давай-давай швидше на роботу виходь, я тебе чекаю, практика така тобі і для життя стане в нагоді, може, потім ще в педагогічний поступиш». Обов’язково зроблю!!!

А Ваня, коли дізнався, що у нас дитинка буде, пилинки з мене здувати став!

Час пролетів, і ось ми вже батьки, і у нас красуня Софія зростає!

З народженням дочки у нас стільки планів! Стільки надій!

І з народженням дочки я зрозуміла: життя — це подарунок, життя — це ЧУДО! Дякую за нашу дівчинку всім, хто з нами поруч!