Pro-life Україна

Діти, яких могло не бути

Дітина, якої могло не бути

Дмитрик

Оля була студенткою психологічного факультету нашого місцевого педагогічного інституту, вона брала активну участь у багатьох акціях і заходах на захист ненароджених дітей в якості волонтера.

Надалі вона хотіла пов’язати своє життя з психологічною допомогою кризовим вагітним. Думала над  варіантами роботи в якості психолога доабортного консультування.

Довгий час вона була близька з одним молодим чоловіком. Звичайний хлопець. Вона його любила. А він? Коли Оля завагітніла і вирішила народжувати, молодий чоловік  її кинув.

Сказав, що не готовий до народження дитини. До близьких стосунків був готовий, а до наслідків і відповідальності – ні. Знайома картина. Скільки таких історій?

Спочатку Олі було дуже важко. Перший час дівчина приходила на психологічні консультації для вагітних, куди так часто вона направляла кризових вагітних. Тепер вона сама була занурена в нелегкі настрої. Вона сама переживала те, де так часто була свідком. Пізніше Ольга скаже, що це був безцінний досвід.

Психолог розмовляла з Ольгою про материнство і майбутню дитину. Дівчині відразу була обіцяна матеріальна допомога, яку вона так потребувала. Пізніше Оля стала відвідувати курси з підготовки до пологів та  материнства.

А далі сталося те, що зазвичай називають чудом. Хоча в практиці психологів доабортного консультування такі історії не те щоб часто, але відбуваються.

Ближче до пологів Ольга отримала пропозицію руки і серця від іншого молодого чоловіка. І вони розписалися. В кінці літа у них народилася чудова донька. З пологового будинку Олю забирав чоловік, його батьки, друзі і психолог центру допомоги кризовим вагітним. Це ж для нас, психологів, виписка з пологового будинку –особисте свято. День перемоги життя над смертю!